• Львів, вул. Шевченка 60, корп. 18 (ЖК Семицвіт)

    +38 (097) 704 20 20
  • Київ, вул. Є. Чикаленка 20-А (колишня вул. Пушкінська)

    +38 (067) 522 41 41
  • Київ, пр-т Івасюка 4, корп 6 (колишній Героїв Сталінграда) (м. Оболонь)

    +38 (067) 522 41 41
  • Київ, вул. Сверстюка 6-А (м. Лівобережна)

    +38 (067) 522 41 41
  • Київ, вул. Автозаводська 99/4 (пл. Т. Шевченка)

    +38 (067) 522 41 41
  • Київ, пр-т Голосіївський 27 (м. Голосіївська)

    +38 (067) 522 41 41

Записатися на прийом

Ультразвукова діагностика при виявленні патологій щитовидної залози

Патологія щитовидної залози зустрічається у 20% дорослого населення земної кулі, у певних районах цей показник перевищує 50%. В цей час відзначається значне зростання захворювань щитовидної залози як серед дорослого населення, так серед дітей та підлітків.

Погана екологія, спадкові фактори, аліментарний недолік йоду, стреси, інтоксикації, травми, часті інфекції, супутні захворювання сприяють розвитку патологічних змін у тканині щитовидної залози. Шкода, що завдається тиреоїдною патологією суспільству, величезна.

Як розпізнати хворобу до того, як вона завдасть удару?

Рання діагностика та профілактика – ось відповідь на це питання. Діагностика захворювань щитовидної залози тривалий час ґрунтувалася на даних пальпації, візуального огляду та анамнезу. У ряді випадків ці методи не дають достатньої інформації про вже наявну патологію, що вимагає невідкладного лікування. Поява нових ультразвукових приладів із використанням лінійних мультичастотних датчиків відкрила нову еру у діагностиці захворювань цього органу.

Ультразвукове дослідження (УЗД) при комплексному застосуванні новітніх методик та технологій дає повну інформацію про стан щитовидної залози, навколишніх тканин та лімфатичних вузлів шиї. УЗД щитовидної залози застосовується як скринінгове дослідження, що дозволяє виявити первинну патологію у пацієнтів, про яку вони навіть не підозрюють, оскільки часто хвороба протікає безсимптомно. Також можливе проведення динамічного УЗД-моніторингу патології щитовидної залози на фоні лікування, постопераційних змін, виявлення рецидиву захворювань, таких як вузловий зоб, рак щитовидної залози.

УЗД дозволяє повною мірою судити про розташування щитовидної залози, характеризувати її форму, розміри, обсяг, межі, контури, внутрішню структуру, виявляти осередкову патологію, анатомічні особливості її будови та розташування, проводити оцінку кровопостачання як усієї залози, так і окремих її ділянок.

Застосування доплерографічних методик (що оцінюють характер кровотоку), тривимірної реконструкції зображення значно підвищує діагностичну інформацію, дозволяє проводити диференціальну діагностику різних патологічних змін у щитовидній залозі. УЗД щитовидної залози не вимагає спеціальної підготовки, не пов'язане з іонізуючим випромінюванням, є повністю безпечним для пацієнта. Від результатів УЗД залежить тактика подальшого обстеження та лікування.

Будова щитовидної залози

У нормі щитовидна залоза розташовується у середньо-нижньому відділі передньої поверхні шиї (від щитовидного хряща до надключичної області). Заліза має праву, ліву частки та перешийок. Як правило, одна з часток трохи більше за іншу, частіше права.

Щитовидна залоза — паренхіматозний орган, який складається з фолікулів (дрібних бульбашок, які продукують колоїд). У нормі обсяг щитовидної залози у жінок 4,55 - 19,32 см3, у чоловіків 7,7 - 22,6 см3. Щитовидна залоза виробляє тиреоїдні гормони – тироксин та трийодтиронін, що беруть участь у всіх метаболічних процесах в організмі.

Які захворювання щитовидної залози можна виявити за допомогою УЗД?

Аномалії розвитку щитовидної залози. Як правило, це вроджені аномалії, зумовлені порушенням ембріогенезу (міграції до свого типового місця).

  • Агнезія – відсутність залози.
  • Гемігнезія - відсутність однієї з часток.
  • Гіпоплазія — дрібні розміри залози.

Клінічними проявами даних аномалій часто є гіпотиреоз (зниження функції). До інших аномалій відносяться додаткові частки, ектопія (розташування щитовидної залози в нетиповому місці, наприклад, під язиком).

Непухлинні захворювання щитовидної залози або дифузні ураження. До таких захворювань відносяться – дифузна гіперплазія залози (збільшення розмірів), дифузні зміни залози без збільшення розмірів. Ці стани часто зумовлені дефіцитом йоду, порушенням гормоногенезу, недостатністю утилізації йоду на фоні прийому лікарських препаратів.

Також до дифузних уражень ставляться підгострий тиреоїдит, хронічний аутоімунний тиреоїдит, безвузлова форма гіпертиреозу, що супроводжується гіперфункцією щитовидної залози, гіпотиреоз (зниження функції щитовидної залози).

При виявленні даної патології за допомогою УЗД у сірій шкалі неможливо переоцінити високу діагностичну інформативність методу доплерографії (колірне доплерівське картування та імпульснохвильова доплерографія) судин щитовидної залози.

За допомогою цього методу оцінюється кількість паренхіматозних судин у структурі тканини (картограма), густина колірних сигналів, досліджуються швидкісні параметри кровотоку, розраховуються індекси, що дозволяють визначити характер кровотоку в тканині.

Така функція, як енергетичне картування (ЕК) дозволяє визначити кровотік навіть у найдрібніших судинах із дуже низькою швидкістю кровотоку.

За даними цього дослідження можна припустити про характер змін, що відбуваються в структурі щитовидної залози, що допомагає визначитися лікарю – клініцисту в тактиці обстеження та лікування. Так само динамічне проведення цих методів на фоні лікування дозволяє оцінити наскільки ефективна терапія, що застосовується.

Третя група – це осередкові ураження щитовидної залози. До них відносяться доброякісні поразки – вузловий, багатовузловий зоб, кісти, фолікулярні та нефолікулярні аденоми. І особливо небезпечна група захворювань, яка тривалий час протікає безсимптомно, але завдає страшного удару по організму – це рак щитовидної залози.

Тепер встановлено, що рак щитовидної залози зустрічається у кожного п'ятого хворого із солідними вузлами щитовидної залози. Всупереч тому, що рак щитовидної залози лікується дуже успішно, у 95% випадків виявлення його на ранніх стадіях звільняє пацієнтів від маси проблем, значних матеріальних витрат, втрати часу на численні відвідування лікарів.

Раннє виявлення даного захворювання дозволяє провести у ряді випадків органозберігаючу операцію, уникнути тяжкого лікування метастатичних уражень інших органів. Важливо виявити зміни на ранніх стадіях, коли немає інвазії (проростання капсули ракового вузла).

До третьої групи захворювань необхідно застосовувати весь спектр ультразвукових методів дослідження. Це дослідження у звичайній сірій шкалі, що дозволяє оцінити розміри вузла, чіткість його контурів, характер структури, взаємини з капсулою залози та навколишніми тканинами, провести динамічне спостереження за виявленими змінами. Нечіткість, нерівність контурів вузла, деформація капсули залози, наявність кальцинатів у структурі вузла – є онконасторожуючими ознаками. Також застосування колірної доплерографії дозволяє оцінити характер кровопостачання вузлів.

Існує чотири типи судинного малюнка щитовидної залози при УЗ-доплерографії:

  • Відсутність або слабка вираженість сигналів
  • Кровотік по периферії освіти
  • Змішаний кровотік – по периферії та в центрі вузла
  • Тільки у центрі вузла

Наявність змішаного, активного кровотоку у вузлі також є онконасторожуючою ознакою.

У пацієнтів першої та другої групи необхідно проводити УЗД лімфовузлів шиї, які першими реагують на патологічні зміни, що відбуваються в щитовидній залозі. Виявлені структурні зміни у лімфовузлах допомагають судити про характер патологічних змін у щитовидній залозі.

Дуже багато років ведеться пошук ознак, що дозволяють провести диференціальну діагностику між доброякісними та злоякісними ураженнями щитовидної залози. І все-таки золотим стандартом діагностики вогнищевої патології є проведення тонкоголкової аспіраційної біопсії щитовидної залози під контролем УЗД. За допомогою цього методу можливе раннє виявлення раку щитовидної залози. Під ультразвуковим наведенням можливий вибір точної ділянки щитовидної залози, де найбільш виражені структурні зміни.

Непальповані вузли, виявлені при УЗД, також необхідно пунктувати за допомогою ультразвукового наведення. Ультразвукове наведення при тонкоголковій аспіраційної біопсії вузлів розташованих близько до трахеї, стравоходу, магістральних судин дозволяє уникнути їх травмування. Метод є високоінформативним, ефективним, не травматичним для залози, оскільки забір матеріалу проводиться тонкою голкою, без видирання шматочків тканини.

Для проведення біопсії щитовидної залози використовуються одноразові голки, що захищає пацієнта від зараження тяжкими вірусними інфекціями. Біопсія проводиться в амбулаторних умовах.

Нині у світі зростає тенденція до органозберігаючої тактики ведення пацієнтів із доброякісними вузлами щитовидної залози. Але для цього необхідно знати характер змін у вузлових освітах, що можливо за допомогою біопсії.

Лікар-ендокринолог зіставляє результати УЗД щитовидної залози та, клініко-лабораторні дані, а також визначає тактику обстеження та лікування пацієнта. Можливе поєднання кількох патологічних процесів у щитовидній залозі, наприклад вузловий зоб та хронічний тиреоїдит, вузловий зоб та рак, аденома та вузловий зоб. І лише досвідчений лікар-ендокринолог може поставити грамотний діагноз, призначити правильне лікування та обстеження, щоб тим самим значно покращити якість життя пацієнта.

Інші публікації

Скринінг, який рятує життя тисячам жінок щорічно

Скринінг, який рятує життя тисячам жінок щорічно

Як проходить УЗД молочних залоз

Як проходить УЗД молочних залоз